Пожежна сигналізація дозволяє виявити виникнення пожежі на самій ранній стадії його появи, що дозволяє мінімізувати риски ущербов і втрати від займання. Основними принципами побудови системи пожежної сигналізації на об'єкті є її відповідність нормативної документації, яка регламентується будівельними нормами і правилами, а також наявність сертифікату УкрСепро. Головний принцип, з якого варто виходити, - це забезпечення безпеки людей і збереження майна на об'єкті.
Це припускає рішення основних завдань, що стоять перед системою пожежної сигналізації, :
- раннє виявлення пожежі, для можливості ліквідації працівниками об'єкту за допомогою допоміжних засобів, наприклад, вогнегасників або пожежників кран-комплектов;
- своєчасне сповіщення персоналу на об'єкті з метою правильної організації евакуації і ухвалення рішення по ліквідації займання;
- ліквідація займання на ранньому етапі для запобігання наслідкам пожежі.
Система автоматичної пожежної сигналізації об'єкту (АПС) виробляє виявлення ознак задимлення і займання з передачею сигналу на пожежний пульт центрального спостереження, а також передачу інформації на пульт пожежної охорони (обласний або місцевий). Пожежна сигналізація будується на базі пожежного приймально-контрольного приладу і пожежних извещателей. Залежно від методики виявлення тривог і способу формування сигналів, системи пожежної сигналізації і извещатели діляться на адресні, неадресні і адресно-аналогові.
У неадресних системах извещатели мають фіксований поріг чутливості, при цьому група извещателей включається в загальний шлейф пожежної сигналізації, де у разі спрацьовування одного з приладів формується узагальнений сигнал тривоги.
Адресні системи відрізняються точністю визначення місця виникнення займання, завдяки тому, що кожен извещатель має свою унікальну адресу і на випадок пожежі посилає в прилад не лише свій стан, але і дані про адресу.
Адресно-аналогова сигналізація є найбільш інформативною і розвиненою серед усе видів пожежної сигналізації. У такій системі використовуються "интеллектуальные' извещатели, що дозволяють передавати поточні значення контрольованого параметра разом з адресою по шлейфу пожежної сигналізації. Цей спосіб моніторингу застосовується для найбільш раннього виявлення тривожної ситуації. Завдяки цьому методу можливе отримання даних про необхідність технічного обслуговування приладів, внаслідок забруднення або інших причин, що при експлуатації зменшує витрати на технічне лудіння. Крім того, адресно-аналогові системи дозволяють, не перериваючи роботу пожежної сигналізації, змінювати в програмі фіксований поріг чутливості извещателей при необхідності їх адаптації до умов експлуатації на об'єкті.
У таких системах інформація аналізується не лише в кожен конкретний момент, але і враховується динамічна зміна вимірюваного параметра з часом. На сьогодні найсучаснішими є саме адресно-аналогові системи, у ряді яких з'явилася система наступного покоління, - з розподіленим інтелектом і інтегрованими функціями голосового сповіщення про пожежу.
Сучасні об'єкти комерційної нерухомості мають велику площу і поверховість, тому обладнати їх адресними (адресно-аналоговими) системами пожежної сигналізації просто необхідно, оскільки тільки так хазяї можуть розраховувати на мінімальні збитки у разі займання.
Головне пристроєм, таке, що відповідає за визначення займання, являється пожежний извещатель. На вітчизняному ринку представлений цілий спектр извщателей пожежної сигналізації, що діагностують різні властивості довкілля з метою визначення небезпеки або факту займання. Нижче приведений список найбільш поширених пожежних извещателей :
Димовий пожежний извещатель призначений для виявлення димових часток, що утворюються в процесі горіння. Цей извещатель застосовується для ідентифікації тліючої пожежі на ранніх стадіях займання. У димових извещателях використовується спеціальна камера з оптико-електронним сенсором, який працює за принципом віддзеркалення ИК-луча від димових часток. Також існують димові извещатели, що реагують на аерозольні продукти горіння.
Димовий оптікоєлектроний лінійний сповіщувач, оптичний промінь якого проходить поза самим извещателя через контрольоване середовище, зазвичай мають назву лінійні извещатели. Призначений для виявлення димових часток на довгих ділянках, контрольована зона може досягати до 100 метрів. В основному використовується для контролю протяжних приміщень з висотою до 12 метрів і більш.
Димовий радіоізотопний пожежний извещатель, що спрацьовує в результаті впливу продуктів горіння на іонізаційний струм робочої камери извещателя.
Тепловий пожежний извещатель забезпечує виявлення пожежі у разі швидкого підвищення температури (диференціальний принцип виявлення) і/або у разі повільного підвищення температури до максимального значення (максимальний принцип виявлення).
Комбінований пожежний извещатель - извещатель широкого спектру застосування з використанням оптико-електронної сенсорної системи для виявлення димових часток і диференціально-максимального принципу виявлення підвищення температури. Цей извещатель забезпечує найбільш високу надійність виявлення при різних чинниках займання.
Ручний пожежний извещатель призначений для механічної подачі сигналу тривоги шляхом розбиття скла і натиснення тривожної кнопки. Цей тип извещателя встановлюється в коридорах, на сходових клітинах, у виходів з будівлі, тобто на усіх шляхах евакуації.
Извещатель полум'я призначений для виявлення пожеж, при яких процес горіння не супроводжується виділенням диму, : відкрите полум'я горючих рідин або газів, углеродосодержащих матеріалів, таких як деревина, пластмаса, гази нафтопродукти і тому подібне. Реагує на оптичне випромінювання відкритого полум'я.Також існують модифікації датчика полум'я, що реагує на електромагнітне випромінювання вогню.
Аспіраційний извещатель, що виробляє хімічний аналіз повітря в приміщеннях. Він складаються з системи пластикових трубок з отворами, через які примусово беруться огорожі повітря, а потім спеціальний пристрій проводить його хімічний аналіз. Завдяки таким системам можна виявити пожежу на самій ранній стадії. Часто извещатели цього типу застосовуються у випадках, коли порушення інтер'єру неприпустимо. Зручність застосування аспіраційного пожежного извещателя спостерігається у великих будівлях, при монтажі извещателей у вентиляційні короби.
Експерти звертають особливу увагу замовників на те, що вищеперелічені прилади мають як достоїнства, так і недоліки, тому рекомендується спільне застосування відразу декількох типів приладів, особливо в місцях підвищеної пожароопасности, оскільки тільки такий підхід дозволить виявити займання на самій ранній стадії.
Пожежна сигналізація - якість і надійність
Основним параметром якості систем пожежної безпеки є їх надійність. В даному випадку під цим поняттям містить в собі цілий ряд параметрів. Головною серед них є можливість виявлення пожежі на самій ранній стадії і мінімізація помилкових спрацьовувань системи. Якісна система повідомить про займання тільки у тому випадку, якщо для цього буде вагома істинна причина.
Основні параметри пожежних извещателей :
- теплові пожежні извещатели
Номинальное значение температуры контролируемой среды, дерзкое срабатывание извещателя (пороговую температуру срабатывания), выбирают из следующего ряда: 50; 60; 70; 80; 90; 100; 120; 140; 160; 180; 200; 250 °С.
Допускається відхилення цього параметра при необхідності.
Диференціальний извещатель повинен спрацьовувати при дії швидкості наростання температури контрольованого середовища, вибираного з наступного ряду, : 3; 5; 10; 20; 30 °З/мін, або при дії ступінчастої зміни температури контрольованого середовища, вибираної з наступного ряду, : 30; 50; 100 °С.
Відхилення, що допускаються, від номінала контрольованого середовища, при необхідності, встановлюють в стандартах і технічних умовах на
извещатели конкретних типів.
Максимальне значення інерційності спрацьовування теплових извещателей повинне відповідати наступному ряду: 5, 10; 30; 60; 90; 120 с.
Відхилення цього параметра, що допускаються, при необхідності встановлюють в стандартах і технічних умовах на извещатели конкретних видів.
- димові пожежні извещатели
Значення чутливості точкових оптичних димових извещателей визначається питомою оптичною щільністю середовища, значення якого не повинне перевищувати величини, вибираної з наступного ряду, : 0,05; 0,1; 0,15; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5 дБ/м
Значення чутливості лінійних оптичних димових извещателей визначається оптичною щільністю середовища, значення якого не повинне перевищувати величини, вибираної з наступного ряду, : 0,5; 1,0; 1,5; 2,0; 3,0; 4,0; 6,0; 10,0 дБ.
Максимальне значення робочої дальності дії лінійних оптичних димових извещателей слід вибирати з наступного ряду: 5, 10; 20; 50; 100; 150 м
Максимальне значення інерційності спрацьовування оптичних димових извещателей вибирають з наступного ряду:
1; 3; 5; 10; 20; 30 с.
Відхилення цього параметра, що допускаються, при необхідності встановлюють в стандартах і технічних умовах на
извещатели конкретних типів.
Основні параметри радіоізотопних димових извещателей встановлюють відповідно до вимог ГОСТ 26017-83.
Оптичні димові извещатели не повинні спрацьовувати при мінімальній фоновій освітленості в місці установки 500 лк [від ламп розжарювання і
(чи) люмінесцентних ламп].
Максимально допустиме значення фонової освітленості встановлюють в технічних умовах на извещатели конкретних типів.
- пожежні извещатели полум'я
Значення чутливості извещателей полум'я визначається максимальною відстанню, при якій відбувається їх спрацьовування від полум'я нормованого вогнища пожежі (парафінова свічка діаметром 25 мм з висотою полум'я 3-4 см). Значення чутливості вибирають з наступного ряду:
0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 5,0; 7,0; 10,0 м
Відхилення цього параметра, що допускаються, при необхідності встановлюють в стандартах і технічних умовах на извещатели конкретних типів.
Максимальне значення інерційності спрацьовування извещателей полум'я вибирають з наступного ряду: 0,005; 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 5,0 с.
Відхилення цього параметра, що допускаються, при необхідності встановлюють в стандартах і технічних умовах на извещатели конкретних типів.
Значення фонової освітленості чутливого елементу пожежного извещателя полум'я, при якому извещатель зберігає працездатність (завадозахищеність извещателя), має бути не менше значення, вибираного з наступного ряду, : 500*; 1000; 5000; 10000 лк, з вказівкою джерел фонового випромінювання (ламп розжарювання; люмінесцентних ламп; денного світла; денного світла, що пройшло через шибку).
Класифікація пожежних извещателей
За способом приведення в дію пожежні извещатели підрозділяють на автоматичних і ручних.
По виду контрольованої ознаки пожежі автоматичні пожежні извещатели підрозділяють на:
— теплові;
— димові;
— полум'ю;
— комбіновані.
По характеру реакції на температуру довкілля теплові пожежні извещатели підрозділяють на:
— максимальні;
— диференціальні;
— максимально - диференціальні.
За принципом дії димові пожежні извещатели підрозділяють на радіоізотопних і оптичних.
Класифікація радіоізотопних пожежних извещателей - по ГОСТ 26017-83.
По використовуваній області спектру оптичного випромінювання пожежні извещатели
полум'я підрозділяють на:
— ультрафіолетові;
— інфрачервоні;
— видимого спектру випромінювання;
— комбіновані.
По виду зони, контрольованої извещателем, оптичні пожежні извещатели підрозділяють на:
— точкові;
— лінійні.
Класифікація оповісників пожежної сигналізації :
По характеру видаваних сигналів оповісники підрозділяють на:
— світлові;
— звукові;
— мовні;
— комбіновані.
По інформаційній місткості (кількості обслуговуваних зон, що охороняються) оповісники підрозділяють на одинзонних і багатозонних.
По виконанню оповісники підрозділяють на:
- для використання в приміщеннях;
- для використання на відкритому повітрі.
Сповіщення при пожежі
Основне призначення системи сповіщення - це попередження людей, що знаходяться в будівлі, про пожежу або іншу аварійну ситуацію і управління евакуацією. Проте в штатному режимі системи сповіщення можуть використовуватися також для передачі фонової музики, звукової і мовний трансляциии, наприклад, по приміщеннях компанії.
Більшість систем сповіщення і евакуації при пожежі будуються за модульним принципом, тому залежно від архітектурних особливостей будівлі і його призначення система сповіщення може включати пристрої, призначені для екстреної трансляції, або ж доповнюватися модулями, що служать для підвищення якості звуку.
У торговельних центрах і офісних будівлях система сповіщення про пожежу може створювати затишну обстановку, транслюючи приємну фонову музику, або передавати оголошення службового або рекламного характеру. У разі вступу з датчиків сигналу тривоги, трансляція загального призначення уривається, і система сповіщення про пожежу починає передавати екстрене повідомлення, записане в блок пам'яті або зачитуване диспетчером. Таке розставляння пріоритетів при трансляції є обов'язковою вимогою для системи сповіщення при пожежі.
Залежно від міри взаємодії з іншими системами безпеки будівлі, система сповіщення про пожежу може бути автономним комплексом або бути частиною складнішої системи. Крім того, системи сповіщення про пожежу розрізняються по максимальній кількості зон сповіщення, по гнучкості програмування логіки подій, по можливості комп'ютерного управління системою сповіщення та ін.
Можна виділити декілька блоків, загальних для усіх систем сповіщення про пожежу, :
Управління цифровою системою сповіщення при пожежі, як правило, реалізується за допомогою комп'ютера. Управління роботою блоків аналогової системи сповіщення про пожежу здійснюється через матричний блок управління, що входить до складу системи.
Блок комутації сигналів.
Підсилювальне устаткування (попередні підсилювачі і підсилювачі потужності) для посилення звукових сигналів, що поступають від джерела звуку (мікрофон, FM -тюнер, CD -проигрыватель і так далі).
Виносні мікрофонні консолі для організації видаленого робочого місця диспетчера.
Джерела сигналу - мікрофон, встановлений на пульті диспетчера або на блоці тривожного сповіщення, генератор тонального сигналу, радіоприймач, CD -проигрыватель або магнітофон.
Гучномовці (рупорні, настінні і стельові).
За принципом роботи системи сповіщення про пожежу підрозділяються на централізовані і локальні комплекси.
Локальні системи сповіщення про пожежу є сукупністю модульних пристроїв, які при вступі сигналу тривоги від якого-небудь зовнішнього пристрою (наприклад, пожежника автоматичного або ручного извещателей) включають светозвуковое сповіщення або транслюють записане раніше мовне повідомлення в обмеженому числі приміщень. Такі системи сповіщення включають світлові і звукові оповісники, мовний процесор, підсилювач і гучномовці.
Одним з головних недоліків локальної системи сповіщення про пожежу є те, що у разі її застосування неможливо оперативно управляти евакуацією, наприклад, за допомогою мікрофону. Таке управління буває необхідно при виникненні нестандартної ситуації або у разі можливості динамічного розвитку подій при пожежі. На об'єктах підвищеної небезпеки з великою кількістю перебування людей обов'язково ипользование систем з централізованим управлінням сповіщенням.
Централізовані системи сповіщення про пожежу складаються з центрального блоку управління і працюють як в автоматичному, так і в напівавтоматичному режимі. У автоматичному режимі система сповіщення про пожежу, у разі вступу сигналу тривоги, транслює по зонах записане екстрене повідомлення.
При необхідності диспетчер може сам передавати екстрені повідомлення з мікрофонної консолі або з мікрофону блоку тривожного сповіщення (напівавтоматичний режим трансляції). При цьому будівля розбивається на групи зі своїми окремими шляхами евакуації і засобами сповіщення.
Відповідно до вимог, в першу чергу при пожежі оповіщаються групи (зони) з найбільшим ризиком поразки і тільки потім - всі інші групи.
Розподіл сигналу по зонах сповіщення забезпечується шляхом комутації джерел сигналу і зон сповіщення. Залежно від виконуваних завдань, система сповіщення про пожежу може містити декілька джерел сигналу. Розбиття будівлі на зони здійснюється, виходячи з його архітектурних і функціональних особливостей.
Звуковий сигнал можна комутувати по зонах сповіщення до або після посилення. У разі комутації сигналу після посилення система сповіщення про пожежу повинна містити по одному підсилювачу на кожну зону. В більшості випадків системи сповіщення про пожежу використовують другий варіант комутації : декілька джерел сигналу підключаються до входу підсилювача, а потім посилений звуковий сигнал розподіляється по зонах сповіщення. При цьому система сповіщення не може одночасно транслювати в різних зонах сигнали з різних джерел звуку.
Джерела перемикаються відповідно до пріоритетності входів підсилювача. Найвищий пріоритет має сигнал, що поступає з мікрофону диспетчера. Найнижчий пріоритет у трансляції загального призначення, зазвичай як сигнали загального призначення використовують систему звукової трасляции фонової музики.
Кращим рішенням по використанню системи сповіщення є централізований варіант з диспетчером, коли комплекс сповіщення включається тільки після перевірки сигналу про пожежу і підтвердження його людиною.
